Світ складний, внутрішній шлях ще складніший.
А якщо без гумору — то або в дурку, або в TikTok.
Ми обрали третій варіант — посміятися. Іноді з себе. Частіше — з себе.

😄 Анекдоти з життя (і не тільки)

• — Сину, ким ти хочеш стати, коли виростеш?
  — Самопізнаним.
  — Господи, краще б алкоголіком…
• — Мамо, я змерз чи хочу їсти?
  — Що?
  — Ярослав питає… Опікун включилася.
• — Слухай, а ти хто за архетипом?
  — Я кішка.
  — Чому?
  — Не знаю, йди геть.
• — Я в архетипах розбираюсь!
  — Ну давай, хто я?
  — А ти Кріса.
  — Я шо?!
  — Той, що вижив.
• Дві бабки дивляться телевізор.
  Ведучий каже: “Такий-то завів блог у Твіттері.”
  Одна бабка недочула:
  — Що він сказав?
  — Та каже, завів блох у світері… наркоман, мабуть.
• Студенти філософського вимірюють стовп.
  Один лізе вгору з рулеткою.
  Йде інженер, витягує стовп з ями, кладе на землю, міряє — 5 метрів.
  Студенти:
  — Ну от… Довжину він нам сказав, а висоту як ми тепер дізнаємось?

🤡 Внутрішній голос:

• — А раптом у тебе нічого не вийде?
  — Та я не раптом, я стабільно!
• — Сьогодні ми працюємо над внутрішньою дитиною.
  — Моя знову хоче піцу й ображається, якщо її не похвалити.

🙃 Маєш свій прикол?

Пиши — вставимо.
Головне правило: не бути як усі, не боятись сміятись, і не втратити себе навіть у дурості.